Як відбувають уроки в нулівці в онлайн-школі

У нульовому класі діти тільки починають відкривати для себе світ навчання, і саме в цей момент важливо закласти міцний фундамент любові до знань. Крістіна Козак, вчителька онлайн-школи "Вільних та небайдужих", працює з наймолодшими учнями, які, попри життя за кордоном, хочуть зберігати зв’язок з українською мовою та культурою. Вона поділилася з нами своїм досвідом викладання в нулівці, розповіла, як вдається поєднувати сучасні технології з теплотою та індивідуальним підходом до кожної дитини.

Крістіно, розкажіть трохи про себе. Як ви прийшли до професії вчителя?

Моє серце завжди тягнуло до дітей і освіти. Ще під час навчання у педагогічному коледжі ім. Івана Франка я зрозуміла, що хочу працювати з дітьми. Після закінчення коледжу вирішила розширити свої знання й вступила на факультет психології в університет ім. Івана Франка. У 2017 році закінчила навчання, але з дітьми працюю ще з третього курсу. Спочатку працювала в дитячому садочку, а потім у школі. Загалом у мене понад 10 років досвіду роботи в освіті. Вік моїх учнів був різним — від малюків 3 років до учнів 9 років, але найбільше мені подобається працювати з молодшими школярами. Вони такі безпосередні й щирі! Ще вірять у дива, а їхнє особисте бачення світу завжди надихає. Старші діти вже більш прагматичні, вони швидше справляються самостійно, а з малюками можна більше пофантазувати, створити щось особливе разом.

Як виглядає типовий день дитини, яка навчається в нулівці?

Це зовсім не схоже на звичну шкільну рутину! Наші уроки починаються о 16:00 (за київським часом), бо більшість діток живуть за кордоном і в першій половині дня відвідують місцеві школи або садочки. До прикладу, дітки з мого класу живуть у Польщі та Німеччині. Але вони хочуть зберегти зв'язок з Україною, тому долучаються до наших онлайн-занять після обіду. Урок триває 35 хвилин, що ідеально для їхньої концентрації. Починаємо ми завжди з того, що вітаємося й ділимося своїми новинами — дітки розповідають про свої пригоди, що в них сталося цікавого. Це допомагає їм налаштуватися на урок.

Навчання інтерактивне — вони не просто сидять перед екраном, а активно беруть участь: обводять відповіді, мають квести, робимо разом руханки. Кожен урок закінчується через 35 хвилин, після чого є 10-хвилинна перерва, під час якої вони можуть відійти від комп'ютера і відпочити. Загалом ми проводимо три уроки на день, а навчання завершується до 18:00. Я викладаю мислення, математику та українську мову, також у них є уроки англійської.

Онлайн-навчання з малюками — це виклик. Як ви справляєтеся з тим, щоб діти залишалися залученими?

Так, це дійсно нелегке завдання, але в нас є кілька "фішок", які допомагають тримати їхню увагу. Після кожного уроку діти отримують онлайн-наліпки — це для них справжній стимул! За місяць вони назбирують певну кількість наліпок, які можуть обміняти на нашу шкільну валюту — "фестики". А в кінці року ми проводимо шкільний ярмарок, де учні можуть за фестики купити наш крутий шкільний мерч. Це дуже мотивує дітей, і вони з нетерпінням чекають цього моменту.

Проте, без допомоги батьків це було б значно складніше. Малечі важко зосередитися на тривалий час, тому я завжди раджу батькам допомагати контролювати процес. Іноді достатньо просто нагадати дитині або побути поруч. Спочатку це складніше, оскільки діти мають звикнути до нового формату, але з часом вони адаптуються.

Скільки учнів у вашому класі і як ви будуєте заняття?

Мій клас називається  "Сердечка", і в ньому навчається п’ятеро діток. Це дозволяє мені приділяти багато уваги кожній дитині. Щоб їм було цікаво, я кожного тижня обираю певну тему, навколо якої будую всі уроки. Це може бути щось цікаве, наприклад, про природу, подорожі чи навіть казки. Також ми обов’язково враховуємо державні свята — обговорюємо їх, проводимо рефлексії, і це допомагає дітям відчувати себе частиною української спільноти, навіть якщо вони перебувають далеко від Батьківщини.

Які підручники Ви використовуєте у своїй програмі?

Ми працюємо за авторськими підручниками, що розроблені спеціально для нашої школи. Зокрема, використовуємо посібник "Школа міркувань" авторства Ольги Гісь та абетку, створену на її основі. Ці матеріали допомагають розвивати у дітей критичне мислення, логіку і здатність ставити запитання. Вони не просто засвоюють базові знання, а вчаться міркувати та знаходити рішення, що є дуже важливим на початкових етапах навчання.

Чому ви обрали саме роботу з дітьми нульового класу?

Мені завжди хотілося працювати з найменшими, бо кожна дитина — це окрема особистість, яка вже має свій унікальний світогляд. Один з моїх колег колись сказав, що сучасний вчитель — це той, хто бачить перспективу в кожній дитині. І я з цим повністю згодна. Діти дивують своєю щирістю, своїм незвичайним підходом до всього, що їх оточує. Вони руйнують всі шаблони і вчать нас бачити світ по-новому. Це для мене найбільше задоволення — спостерігати, як розкриваються їхні таланти, допомагати їм на цьому шляху.