Онлайн-школа очима Небайдужиків

Чи може онлайн-освіта бути живою та захопливою пригодою? У нашій онлайн-школі саме так, адже уроки тут не в записі, а відбуваються наживо — з піснями, танцями, командними іграми, інтерактивами, театральними постановками на екранах і навіть чаюванням на уроках англійської.

Ми поспілкувалися з Анничкою та Настею — ученицями 4 класу, які два роки навчалися онлайн, а тепер продовжують шлях у «Школі вільних та небайдужих» вже в офлайн-форматі. Школярки поділилися своїми враженнями, досвідом і порадами для тих, хто ще вагається.

— Що найбільше запам’яталося з онлайн-навчання?

Анничка:
Мені дуже подобалась англійська! Ми постійно співали круті пісні, а через них легко вчили нові слова. Щомісяця мали чаювання: пили чай, говорили англійською, грали в Kahoot — було дуже прикольно.

Настя:
А мені дуже подобалась фізкультура з паном Віталієм! Він показував нам класні трюки, і навіть онлайн це було захопливо. Ми вставали, рухались, пробували повторювати — і уроки фізкультури справді були класними, давали змогу розворушитися.

— А чому навчив цей досвід навчання в онлайн-форматі?

Настя:
Так, я навчилась відповідальності та самодисципліні. Бо в онлайні ніхто не буде стояти над тобою — ти сам вирішуєш: слухати чи лише вдавати. І тільки від тебе залежить, наскільки якісно ти вчишся.

Анничка:
А ще ми дуже багато спілкувались під час уроків — не лише про предмети, а й просто по-дружньому. Наприклад, на уроці дизайну ми створювали комікси й водночас говорили про життя.

— Чи не були заняття нудними?

Анничка:
Ні, адже ми танцювали на музиці: вставали з крісел, виконували рухи, готували мінівиступи. Це було весело.

Настя:
А ще ми мали навіть онлайн-театр! Це було дуже незвично, бо ми змінювали фони на екрані, перевдягались, влаштовували справжні сценки. Доводилося і слова свої памʼятати і ще й перемикати картинки. Було відчуття, що це не просто комп’ютер, а онлайн-сцена.

— Що б ви порадили тим, хто тільки планує навчатися онлайн?

Анничка:
Не боятися! Онлайн — це як справжня школа, тільки перед тобою комп’ютер. Тут класно, не нудно і дуже прикольно.

Настя:
У нас були друзі, з якими ми потім перейшли у «живу» школу, і вчителі, які підтримували та стали близькими. Це не «вчитися вдома», це навчатися у справжній школі, просто через екран.