Літній табір для Небайдужих у 2024 році

Табір – це чудове завершення кожного навчального року, і цей рік не став винятком. Три дні неймовірних пригод і незабутніх моментів у колі друзів пройшли яскраво та насичено. Небайдужики знову зібралися разом, щоб спілкуватися, вчитися та мандрувати. Радість і сміх заповнили шкільні стіни, адже школярі з нетерпінням чекали на цю зустріч.

То що цікавого ми робили? Розказуємо і показуємо!

Перший день розпочався спортивно — з ранкової руханки, щоб зарядитися енергією на цілий день.

А далі чаювали з паном Олесем Пограничним - директором з місії та цінностей Школи вільних та небайдужих, де файно поспілкувались, поділились шкільними історіями та своїми очікування на табір.

Після того знайомились між собою, бо ж таборували всі учні з онлайн-школи: від найменших до найстарших. Знайомились і зі школою, де мали провести наступні дні. 

Порозповідали про себе цікавинок і вирушили у басейн. Там поплавали і потішились. 

Наступна частина дня була справжньою магією! Ми занурилися в атмосферу Школи Мистецтв: на музичних заняттях вчилися відбивати такти і творити музику по нотах і відчули себе справжніми акторами  на уроці театру, показуючи невеликі етюди улюблених риб. Закінчили день захопливим квестом з англійської мови, який став яскравою крапкою першого дня.

Другий день видався навіть трішки екстремальним, але не менш крутим! Ми відправилися у мандрівку до скельних городищ білих  хорватів у Миколаїв. Ці “Миколаївські печери”- це гаубичні бункери часів 1-ї світової війни, дітям було дуже цікаво їх подосліджувати з ліхтариками і послухати історії від Олеся Пограничного.  Маршрут дався непросто, але ж ми не здалися! Душа наповнилась красою карпатських краєвидів і теплими розмовами. Скелі розкидані по території на багато кілометрів. І коли школярі дісталися до найвищих скель - було просто надзвичайно побачити природу з висоти пташиного польоту на власні очі. На скелях Небайдужики відчули себе справжніми підкорювачами природи, лазили по печерах, кричали на все горло і насолоджувалися кожною миттю.

Мандруючи такими визначними місцями, ми пізнаємо себе, свій край. 

Останній день теж приніс свої цікавинки і мандри. Відправилися школярі до Шевченківського гаю. Мали квест з пошуку особливих артефактів у старих хатах, церкві, кузні. В кожного об’єкта є своя історія, яку діти могли почути від екскурсовода і відмітити на своїй мапі. І загалом побачити весь скансен серед чудової природи.

Серед природної краси на галявині ми зайнялися творчістю: малювали пташок з яворівськими взорами. По поверненню назад у стіни школи побавились в ігри народів світу від Школи гарту, відпочили і ділилися враженнями з однокласниками. 

Гарним завершенням таборування став пікнік зі співами, смачнющими ковбасками та забавами. Насолодилися спілкуванням в колі друзів та з яскравими емоціями вирушили додому. Впевнені, що спогади з нашого табору ще довго зігріватимуть серця Небайдужиків.